Вільям Волластон

Вільям Волластон
Народився	6 серпня 1766(1766-08-06)[…] Норфолк, Англія, Королівство Велика Британія
Помер	22 грудня 1828(1828-12-22)[…] (62 роки) Лондон, Сполучене Королівство
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	хімік, фізик, інженер, металург, астроном
Alma mater	колледж Гонвілл-енд-Кізd Школа Чартергаус
Галузь	хімія
Заклад	Кембриджський університет
Посада	Президент Лондонського королівського товариства
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Баварська академія наук
Батько	Francis Wollastond
Мати	Althea Hyded
Брати, сестри	Francis Wollastond Althea Hyde Wollastond George Hyde Wollastond
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1828) Круніанська лекціяd (1809) Бейкерівська лекція (1802) почесний член Королівського товариства Единбургаd Бейкерівська лекція (1805) Бейкерівська лекція (1812) Бейкерівська лекція (1828) Член Американської академії мистецтв і наук Royal Society Bakerian Medald
Вільям Волластон у Вікісховищі

Ві́льям Гайд Во́лластон (англ. William Hyde Wollaston; 6 серпня 1766(17660806), Іст-Дерегем, Норфолк — 22 грудня 1828, Лондон) — англійський вчений, який відкрив паладій (1803) і родій (1804), вперше отримав (у 1803) в чистому вигляді платину. Відкрив (1801) незалежно від Йоганна Вільгельма Ріттера ультрафіолетове випромінювання, сконструював рефрактометр (1802) і гоніометр (1809).

Біографічні дані

Вивчав медицину в Оксфорді і Лондоні, здобув звання лікаря і став займатися практикою в Лондоні. Тут він клопотався про отримання місця у шпиталі Святого Георгія, але оскільки віддали перевагу іншому, на його думку, менш гідному, то він кинув зовсім медицину і став спеціально займатися фізикою і хімією.

У 1793 році він був обраний членом Лондонського королівського товариства, згодом був його секретарем і президентом цієї установи. Значення Волластона в хімії визначається тим, що він спочатку демонстрував хімічний «закон кратних пропорцій» на простих і характерних прикладах. У дослідженні «Про надкислі і підкислі солі» (1808) Волластоном показує, що якщо на одну й ту ж кількість основи припадають різні кількості кислот, то ці останні відносяться один до одного, як 1:2:4. Тут же Волластоном вперше висловлює свої міркування про просторове розташування атомів.

У 1800 році він знайшов спосіб готувати ковку платину і таким чином ввів у вживання платиновий посуд, що мало величезне значення в розвитку технічного добування сірчаної кислоти. Щоправда, до 1828 Волластон не повідомляв секрету як готувати ковку платину. У 1803 він відкрив паладій, в 1804 — родій.

Цікавлячись і займаючись кристалографією, Волластон винайшов відображальний гоніометр. Коли весь вчений світ був охоплений дискусією, що виникла між Вольта і Гальвані, про причини виникнення електричного («гальванічного») струму, Волластон взяв діяльну участь у цій суперечці і винайшов гальванічний елемент (або пару), який досі носить його ім'я. Нарешті, у 1814 Волластон дав точнішу, ніж Дальтонова, таблицю «атомних» або «еквівалентних» ваг, яка була складена на основі різних експериментальних даних, і яка мало відрізнялася від таблиці, приведеної згодом Берцеліусом.

Вшанування пам'яті

На честь Волластона названо мінерал воластоніт (силікат кальцію), кратер на видимій стороні Місяця і озеро у Канаді.

З 1831 року Британське геологічне товариство вручає медаль Волластона, виготовлену з відкритого науковцем паладію.

Праці

• William Hyde Wollaston: On a New Metal, Found in Crude Platina. Phil. Trans. R. Soc. Lond. January 1, 1804 94:419-430; DOI:10.1098/rstl.1804.0019 (Текст (англ.))
• William Hyde Wollaston: On the Discovery of Palladium; With Observations on Other Substances Found with Platina. Phil. Trans. R. Soc. Lond. January 1, 1805 95:316-330; DOI:10.1098/rstl.1805.0024 (Текст (англ.))

Див. також

• Призма Волластона

Посилання

• http://www.royalsociety.org/DServe/dserve.exe?dsqIni=Dserve.ini&dsqApp=Archive&dsqCmd=Show.tcl&dsqDb=Persons&dsqSearch=(Surname='Wollaston')&dsqPos=6 [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Біографія Вільяма Волластона та історія відкриття родію та паладію у Platinum Metals Review [Архівовано 19 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)